Останнім часом питання пенсійної реформи в Україні обговорюється все частіше, і, здається, назрівають справді серйозні зміни. В мережі вже з’явилась інформація про новий підхід до розрахунку пенсій, який має бути запроваджений. Механіка змін виглядає непростою, але давайте розберемось “на пальцях”, що ж чекає українців.
Яка схема діє зараз
Поки що пенсії для більшості громадян, не враховуючи суддів, прокурорів чи силовиків, розраховуються за достатньо стандартною формулою. Усе зводиться до таких факторів:
- стаж (у роках);
- середня зарплата по країні за останні три роки;
- співвідношення індивідуальної зарплати до середньої.
Приміром, якщо вам вдалось назбирати 35 років стажу і ви отримували середню зарплату по країні, то ваша пенсія становитиме 35% від середньої зарплати за три останні роки. Зараз це приблизно 4745 гривень.
Однак тут є гостра проблема: за десять-двадцять років середня зарплата по країні може стати набагато вищою. А пенсії, навіть з індексацією, за цим темпом просто не встигають. Як наслідок, нинішня модель фінансування пенсійного забезпечення виглядає застарілою, і багато виплат добираються за рахунок надбавок та доплат.
Що зміниться
З новою реформою, за словами авторів проєкту, розрахунок пенсій буде іншим. Спрощено, пенсія складатиметься з двох частин:
- Базова пенсія — це фіксована сума, закріплена на рівні 30% від мінімальної зарплати після вирахування податків. Наприклад, якщо зараз “мінімалка” — 6160 грн, то базова пенсія становитиме приблизно 1848 гривень.
- Страхова пенсія — тут усе цікавіше. Її розрахунок залежатиме від кількості ваших зароблених балів, середньої зарплати за минулий рік та спеціального коефіцієнта. Умовно це виглядає так:
Страхова пенсія = Кількість балів × 30% × Середня зарплата / 4200.
Дозвольте приклад. При тих самих 35 роках стажу і середній заробітній платі, страхова пенсія дорівнюватиме 4292 грн. Отже, разом із базовою частиною загалом виходить 6140 грн. Додайте сюди, що це все на папері виглядає дуже оптимістично.
Що ховається “за дужками”
Однак не варто одразу радіти цифрам. Головне “але” полягає у фінансуванні. У документі вказано, що протягом перехідного періоду — до кінця лютого 2030 року — держава використовуватиме так званий “коригувальний коефіцієнт фінансової стійкості”. Простіше кажучи, реальна пенсія залежатиме від того, скільки грошей у бюджеті зможуть виділити на підтримку пенсійної системи.
Тобто замість обіцяної суми в калькуляторі варто очікувати менших цифр. Крім того, щороку уряд переглядатиме, на яку суму може розраховувати кожен, і коригуватиме розмір виплат.
Кого це зачепить найбільше
Нововведення торкнеться кожного, але, як часто буває, найбільший вплив відчують люди, які вже давно на пенсії або лише збираються виходити. З одного боку, суттєвіша “базова” частина може допомогти тим, хто має менший стаж. А з іншого — поки система розгойдається і пристосується, старші пенсіонери можуть не побачити суттєвих змін у своїх гаманцях.
Чи є переваги
Загалом, сама ідея реформувати пенсійну систему виглядає логічною. Прив’язка до конкретних коефіцієнтів і сучасних фінансових показників цілком зрозуміла. Проте є великий ризик, що держава не зможе повноцінно забезпечити всіх пенсіонерів на обіцяних умовах. Головне питання — чи знайдуться кошти, щоб реально впровадити це без затримок і численних доопрацювань.
З одного боку, реформа виглядає амбіційно, але з іншого — залишається чимало “підводних каменів”. Як воно буде в реальності, покаже час. А поки залишається слідкувати за новинами і готуватися до того, що перехід буде не миттєвим.