Швидке відновлення енергетичної інфраструктури після російських обстрілів є однією з головних причин перегляду прогнозів.
НБУ суттєво покращив свої макроекономічні прогнози на 2023 та 2025 роки. Цьому сприяло відновлення енергетичної інфраструктури та фінансова підтримка, повідомляє Forbes.ua з посиланням на дані НБУ.
Як НБУ бачить економіку до 2025 року
Зростання ВВП: +2%. У грошовому еквіваленті очікування покращилися на 525 млрд грн, з 5 985 млрд грн до 6 510 млрд грн. Попередній прогноз був +0,3% та -4% до обстрілів та відключень електроенергії.
Інфляція – 14,8% у 2023 році (попередній прогноз 18,7%, 20,8% до обстрілів та знеструмлень); у 2024 році НБУ очікує повернення до однозначних показників на рівні 9,6%; у 2025 році вона сягне 6%, повернувшись до цілі 5±1%; у 2026 році НБУ очікує повернення до цілі 5±1%.
Дефіцит платіжного балансу – -13,5 млрд доларів США, порівняно з 20,4 млрд доларів США в попередньому макроекономічному прогнозі. Прогноз до аварійного відключення – 8 млрд доларів США.
Міжнародні резерви: 34,5 млрд доларів США на кінець року. Попередній прогноз становив 27 млрд доларів США, а прогноз до аварійного відключення електроенергії – 21,7 млрд доларів США.
Макроекономісти НБУ також бачать підґрунтя для зростання економіки на 2% після падіння на 29,1% у 2022 році і вказують на наступні фактори.
Фактор 1. Міжнародна допомога
У воєнний час міжнародна допомога залишається важливою складовою державного бюджету. За оцінками Національного банку, цього року таке фінансування може перевищити 42 мільярди доларів США. Покращення прогнозів зростання ВВП регулятор пояснює тим, що “збільшення бюджетних видатків на тлі значної міжнародної фінансової допомоги підтримуватиме економічну активність та споживання”.
У 2023 році видатки державного бюджету перевищать 3 трлн грн, а дефіцит – 1,7 трлн грн, але, виходячи з прогнозу НБУ щодо міжнародної допомоги у розмірі 42 млрд доларів США та офіційного курсу 36,6 грн/дол США, партнери покриють дефіцит у понад 1,5 трлн грн у 2023 році.
Динамічному надходженню допомоги також сприяє оптимізм щодо міжнародних резервів. ” Це посилить спроможність Національного банку і надалі підтримувати курсову стабільність та поступово послаблювати валютні обмеження”, – йдеться у повідомленні НБУ.
Чистий приплив іноземної валюти в економіку також покращує сальдо поточного рахунку, нівелюючи низку негативних факторів:
- Збільшення імпорту на тлі поступового відновлення внутрішнього попиту;
- те, що багато українських мігрантів витрачають гроші за кордоном;
- скорочення експорту через нижчий врожай та обмеженість логістичних маршрутів.
Фактор 2. Покращення в енергетичному секторі
Швидке відновлення енергетичної інфраструктури після російських обстрілів є однією з головних причин перегляду прогнозу; прогноз НБУ базується на припущенні, що війна триватиме щонайменше до кінця 2023 року. Якщо ситуація не погіршуватиметься, “значного дефіциту електроенергії не буде, окрім локальних та ситуативних дефіцитів у другому півріччі”, вважають аналітики НБУ.
Регулятор визнає, що масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру України можуть продовжитися і призвести до значного дефіциту, але прогноз включає позитивний сценарій.
На чому ґрунтується цей оптимізм
“У більш широкому сенсі, не те, що ми сподіваємося, що атак не буде, а те, що цього року енергетичний сектор буде краще підготовлений до тероризму з боку росії і зможе швидше ліквідувати наслідки атак”- зазначає Віталій Ваврищук, керівник відділу макроекономічних досліджень Групи ICU. “І, звичайно, є надія на протиповітряну оборону, яка мала б бути посилена ще з минулої осені”, – додає він.
На думку Нацбанку, ситуація в енергетичному секторі має позитивно вплинути на уповільнення інфляції. Важливим є не лише відновлення інфраструктури після російської атаки, а й достатня пропозиція палива на внутрішньому ринку. Крім того, НБУ очікує послаблення інфляційного тиску через здешевлення енергоносіїв на світовому ринку.
Фактор 3: Стабільність обмінного курсу гривні
За останні кілька місяців обмінний курс гривні значно зміцнився, наблизившись до свого офіційного значення 36,57 грн/$. Це стало однією з причин уповільнення інфляції та перегляду прогнозу цінової інфляції.
Стабільність обмінного курсу та заходи НБУ підвищили привабливість гривневих активів. Зокрема, банки почали підвищувати відсоткові ставки за гривневими депозитами через посилення резервних вимог.
Стабільність гривні також підвищила привабливість облігацій внутрішньої державної позики, надавши Міністерству Фінансів більше можливостей для фінансування дефіциту бюджету.
Розвиток ринку ОВДП дозволив НБУ уникнути фінансування бюджетного дефіциту (як це було минулого року), що позитивно впливає на сповільнення інфляції, за оцінками НБУ. Однак, за словами Віталія Ваврищука, це стало можливим завдяки фінансовій підтримці, яку Україна отримує від своїх партнерів.
Інші фактори: тарифи, очікування бізнесу, світові ціни
Є що додати до причин оптимістичного перегляду прогнозу НБУ. Припинення масштабних ракетних обстрілів фактично стимулювало ділову активність і підвищило ділові очікування, каже Грив Бішлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії. Ще одним важливим фактором є повернення біженців цього літа, що також сприятиме підвищенню ділової активності, додає він.
Група ICU прогнозує зростання ВВП на 2% та інфляцію на рівні 15,4% цього року, що є близьким до прогнозу Національного банку, каже Ваврищук. Він вказує, що основним фактором є фіксація комунальних платежів. В результаті ціни зросли лише на 4-6% минулого року, що сприяло уповільненню загальної інфляції. Уповільнення інфляції також пов’язане зі світовою тенденцією до здешевлення продуктів харчування. “В Україні це не дуже добре для багатьох експортерів, але в цілому це матиме вплив на рівень інфляції”, – говорить Ваврищук.
Очікування щодо тривалості війни
У своєму базовому сценарії НБУ припускає, що гарячий період війни триватиме до кінця 2023 року, а на початку 2024 року відбудеться “зниження безпекових ризиків”. Тому у своєму прогнозі на наступний рік регулятор очікує на поступове зростання промислового виробництва та врожаїв завдяки деокупації території та повному відкриттю чорноморських портів.