Ще кілька років тому відеодзвінок вважався найнадійнішим способом переконатися, що з вами говорить саме та людина. Голос можна підробити, фото вкрасти, а живе обличчя на екрані, яке кліпає і реагує на ваші слова, здавалося неможливо сфальсифікувати. Сьогодні це вже не так. Програми для заміни обличчя в реальному часі стали доступними, і ними користуються блогери для розваги, а останнім часом і шахраї.
Як це працює
Діпфейк у відеодзвінку створюється нейромережею, яка на льоту накладає чуже обличчя на обличчя людини перед камерою. Програма відстежує міміку, повороти голови й рух губ і перемальовує кожен кадр. Для якісного результату їй потрібні фото або відео того, кого підробляють, і що більше матеріалу, то переконливіше виходить підробка. У публічних людей, керівників компаній і блогерів такого матеріалу в мережі вистачає.
Найгучніший випадок стався у 2024 році в Гонконзі. Працівник міжнародної інженерної компанії Arup переказав шахраям близько 25 мільйонів доларів після відеоконференції, на якій, як він думав, були фінансовий директор і кілька колег. Усі вони виявилися згенерованими.
Слабкі місця підробки
Попри прогрес, технологія досі має помітні вади. Нейромережі найкраще працюють, коли людина дивиться прямо в камеру при рівному освітленні. Тому перевірити співрозмовника можна простими діями:
- попросіть повернути голову в профіль, на такому куті підробка часто «пливе» або змазує контур обличчя;
- попросіть провести рукою перед обличчям, накладена маска на мить зникає або змішується з пальцями;
- зверніть увагу на край окулярів, волосся і вуха, там алгоритм найчастіше помиляється;
- придивіться, чи збігається рух губ зі звуком і чи змінюються тіні, коли людина рухається.
Якщо розмова стосується грошей чи доступів, найнадійніший захист не технічний. Покладіть слухавку і самі передзвоніть людині за номером, який знаєте, або поставте запитання, відповідь на яке знає тільки вона.
Як захищаються платформи
Сервіси відеозв’язку теж змінюються. Банки під час відеоверифікації просять виконати випадкові дії: кліпнути, повернути голову, показати документ під кутом. Такі перевірки називають тестом на «живість», і обійти їх набагато складніше, ніж показати статичне фото.
Платформи, де люди спілкуються з незнайомими співрозмовниками, роблять ставку на автоматичну модерацію. Нейромережа аналізує відеопотік у реальному часі і блокує порушників ще до того, як хтось поскаржиться. Наприклад, відео чат VideoChat.com.ua використовує ШІ-модерацію, яка стежить за дотриманням правил у кожній розмові. Аналогічні системи вчаться помічати і штучно згенероване обличчя: неприродні артефакти на межі маски, незвичну частоту кліпання, розсинхрон між мімікою і голосом.
Що буде далі
Гонка між генераторами і детекторами тільки починається. Кожне нове покоління моделей для підробки усуває вади попереднього, а детектори вчаться знаходити нові. Великі технологічні компанії працюють над цифровими підписами для відео, які підтверджуватимуть, що кадр знятий справжньою камерою, а не згенерований.
Поки ці стандарти не стали масовими, найкращий захист це здоровий глузд. Живе спілкування по відео нікуди не зникне: чат рулетка без реєстрації, робочі наради чи дзвінки рідним залишаються частиною щоденного життя. Просто варто пам’ятати, що обличчя на екрані тепер не гарантує, що перед вами саме та людина, за яку вона себе видає.
