Щовесни садівники хапаються за вапно й пензлі, щоб побілити дерева – мовляв, так вони врятують їх від морозів, сонця й шкідників. Але фахівці б’ють на сполох: це не більше ніж стара звичка, яка користі не приносить, а іноді й шкодить.
Про це пише 24 канал, посилаючись на думку експертів із Національного лісотехнічного університету України.
Навіщо взагалі білять дерева?
Багато хто вірить, що побілка – це панацея. Ось що сподіваються отримати:
- Захист кори від нічних морозів і денних опіків.
- Позбавлення від комах, які ховаються в корі взимку.
- Профілактику грибків і бактерій.
- Ну і щоб сад виглядав охайно, як із картинки.
Але експерти кажуть: це все більше міфи, ніж правда. А якщо білити неправильно, то можна ще й дров наламати.
Чим небезпечна побілка
Ось що може піти не так:
- Кора страждає. Якщо вапно занадто концентроване, воно обпікає кору, ніби хімією. Тріщини чи ранки стають ще гіршими, і дерево слабшає перед хворобами.
- Шкідники сміються. Личинки в корі від побілки не гинуть – це не той засіб. Краще брати спеціальні препарати чи біорозчини.
- Бруд і марна робота. Дощ усе змиває за пару днів, і замість чистоти – вапняна каша під ногами. Виглядає сумно, та й ґрунту це не на користь.
- Витрата часу. Поки ви бігаєте з відром і пензлем, можна було б обрізати сухі гілки чи підживити дерева – користі більше.
Фахівці прямо кажуть: побілка навесні – це пережиток радянських часів. Краще витратити сили на щось справді корисне.
А коли білити можна?
Якщо вже дуже хочеться, то не весною. Найкращий час – пізня осінь, десь у листопаді-грудні. Чому:
- Дощів менше, побілка довше тримається.
- Дерева готуються до сплячки, і слабкий захист від морозів не завадить.
Але й тут є нюанси. Розчин має бути не міцним – трохи вапна плюс трішки мідного купоросу, щоб грибки відлякати. Інакше – знову шкода замість користі.
